Загальна характеристика елементів VІ-А групи.

До складу VI-А  групи належать Оксиген, Сульфур, Селен, Телур і Полоній.

Елементи цієї підгрупи ще називають халькогенами.

Всі ці елементи мають електронні конфігурації зовнішнього енергетичного рівня ns2np4, при цьому в основному стані у них 2 неспарених електрона, тому для них характерна ступінь окиснення -2, що обумовлює окисні властивості цих елементів.

Але при переході від Оксигену до Полонію їх окисна здатність різко послаблюється.

Найбільші окисні властивості проявляють прости речовини Оксигену і Сульфуру. Вони є типовими неметалічними елементами. Селен і Телур займають проміжне положення між неметалічними і металічними елементами, а Полоній – типовий металічний елемент.

Атоми Оксигену у сполуках можуть утворювати між собою ковалентні неполярні зв’язки, тому у низці сполук (гідроген пероксиді Н2O2, пероксидах лужних металічних елементів Na2O2) Оксиген виявляє ступінь окиснення -1.

Сульфур у піриті FeS2 також виявляє ступінь окиснення -1

.

Всі елементи, за винятком Оксигену, утворюють також сполуки зі ступенем окиснення + 4 і + 6; що пов’язане з існуванням вільної d-орбіталі на зовнішньому енергетичному рівні і відповідно з можливістю атомів переходити у збуджені стани.

Халькогени утворюють леткі сполуки з Гідрогеном із загальною формулою Н2Е. Це задушливі гази (крім води), при розчиненні яких у воді утворюються відповідні слабкі кислоти. У ряду кислот H2S → H2Se → Н2Те відбувається зростання сили кислот.

Елементи групи утворюють кислотні оксиди складу ЕO2 та ЕО3, яким відповідають гідроксиди — кислоти Н2ЕO3 та Н2ЕO4.

У ряду кислот H2SO4 → H2SeO4 → Н2ТеO4 сила кислот спадає.

Поширеність елементів VІ-А групи у природі

Кисень – найпоширеніший елемент на Землі, він становить 49,13% від загальної маси земної кори, а також близько 90% маси світового океану. В повітрі вміст О2 за об’ємом становить 21%.

В земній корі на частку Сульфуру припадає близько 0,03%; морська вода містить – 0,1% Сульфуру.

Сульфур зустрічається у вигляді покладів самородної сірки, сульфідів (в рудах і нафті) і сульфатів (в рудах, в морській і річковій воді).

Основні сульфідні руди: пірит або залізний колчедан (FеS2), цинкова обманка (ZnS) і галеніт (PbS),

сульфатні руди – гіпс (СаSO4·2Н2О) і барит (ВаSО4).

Сполуки Сульфуру містяться в природному газі (у вигляді домішок гідроген сульфіду).